Попит на такі підходи зростає разом із розвитком самого правового режиму. Станом на липень 2026 року резидентами «Дія.City» стали понад 4 500 компаній, серед яких великі українські та міжнародні ІТ-бізнеси. Це означає, що питання організації безпечної роботи гіг-спеціалістів уже давно вийшло за межі окремих кейсів і стало частиною повсякденної практики галузі.
Про те, де проходить межа відповідальності бізнесу при роботі з гіг-спеціалістами, як правильно закріпити правила безпеки в документах та побудувати ефективну систему охорони праці без зайвої бюрократії.
Специфіка ІТ: про які ризики йдеться?
Помилково вважати, що охорона праці потрібна лише на виробництві чи будівництві. За даними Європейського агентства з безпеки та гігієни праці (EU-OSHA), частка організацій, чиї співробітники регулярно працюють із дому, зросла з 13% у 2019 році до 23% у 2024 році. При цьому 64% європейських роботодавців називають тривале сидіння основним професійним ризиком для офісного персоналу. Це додатково підкреслює критичну важливість ергономіки, незалежно від того, де саме працює людина — в офісі чи вдома.
Проте ризики не обмежуються лише фізичним health-аспектом. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), депресія та тривожні розлади щороку призводять до втрати близько 12 млрд робочих днів у світі, а економічні збитки від зниження продуктивності сягають майже 1 трлн доларів США. Саме тому профілактика психосоціальних ризиків стала невід’ємною складовою сучасної безпеки праці.
У зв’язку з цим EU-OSHA та Міжнародна організація праці (ILO) наголошують: дистанційна й гібридна зайнятість потребують системного управління як фізичними, так і психосоціальними ризиками.
З огляду на це, охорона праці в ІТ вже давно вийшла за межі класичних уявлень і охоплює такі напрямки:
- Ергономіку домашнього та офісного робочого місця (правильне освітлення, налаштування крісла, робота за монітором).
- Електро- та пожежну безпеку під час користування обладнанням компанії.
- Профілактику перевтоми та контроль психологічного навантаження (ментальне здоров’я, запобігання професійному вигоранню).
- Чіткі алгоритми дій на випадок інцидентів або форс-мажорів (включаючи дії під час повітряних тривог чи знеструмлень).
Гіг-контракт — окремий формат, а не «спрощений найм»
Гіг-контракт у «Дія.City» за своєю юридичною природою не є ані класичним трудовим договором, ані звичайним договором підряду (ФОП). Це особлива форма співпраці, яка поєднує окремі ознаки трудових і цивільно-правових відносин.
Людина може не входити до офіційного штату, але водночас працювати в команді, користуватися технікою компанії, проходити онбординг і діяти в межах внутрішніх процесів.
Саме тому логіка «це не класичні трудові відносини, отже, безпека — повністю справа гіг-фахівця» не працює на практиці. Якщо компанія організовує процес, забезпечує обладнанням та впливає на умови виконання завдань, вона несе відповідальність за створення безпечних умов виконання робіт у межах своєї сфери контролю.
Де починається відповідальність компанії?
Ключовий принцип простий: чим більше компанія контролює процес, тим більша її роль у питаннях безпеки.
Якщо резидент «Дія.City» надає техніку, визначає правила її використання, організовує роботу в коворкінгу чи офісі або встановлює внутрішні процедури, питання охорони праці вже не можна ігнорувати.
Щоб захистити і бізнес, і спеціаліста, базові правила варто закріплювати безпосередньо в гіг-контракті або внутрішніх політиках, до яких відсилає контракт, зокрема:
- Умови безпечного виконання робіт (вимоги до дистанційного робочого місця).
- Порядок ознайомлення з політиками та інструкціями з безпеки.
- Правила використання техніки компанії.
- Обов’язок повідомляти про інциденти, травми чи виникнення ризиків.
- Чіткий розподіл відповідальності між компанією та спеціалістом.
Безпека без бюрократії: сучасні HR- та EHS-інструменти
Для ІТ-компаній класична «паперова» охорона праці із журналом підписів — це вже пройдений етап. Вона має бути простою, зрозумілою і повністю цифровою. За даними ESENER, 43% європейських організацій враховують цифрові технології під час оцінювання професійних ризиків, а 42% проводять навчання працівників щодо їх безпечного використання.
Замість виснажливих лекцій компанії впроваджують інтерактивні онлайн-інструктажі під час онбордингу, а для оцінки дистанційного офісу пропонують фахівцям швидкі чек-листи самоперевірки. Усі ключові правила, контакти та поради щодо ментального здоров’я зручно тримати на єдиній внутрішній сторінці, додавши туди ж легку форму для швидкого повідомлення про будь-які інциденти.
Такий підхід не обтяжує процеси зайвою бюрократією, але мінімізує ризики для бізнесу та створює комфортне середовище для спеціаліста.
Що варто зробити компанії вже зараз: дорожня карта
Якщо компанія прагне побудувати прозору систему співпраці, мінімальний набір кроків має виглядати так:
- Підготувати коротку Політику безпечної співпраці, яка враховує специфіку дистанційної та офісної роботи.
- Інтегрувати в гіг-контракти розділ про безпеку праці та відповідальність сторін.
- Впровадити автоматизований інструктаж під час адаптації нових фахівців.
- Забезпечити відкритий канал зв’язку для запитань, звернень та повідомлень про ризики.
- Регулярно проводити короткі нагадування щодо базових правил роботи (ергономіка, перерви, дій у надзвичайних ситуаціях).
Гнучкість гіг-контрактів не означає менше захисту. Навпаки, вона вимагає ясних домовленостей і простих практичних рішень. Якщо бізнесу потрібна не формальна присутність охорони праці «на папері», а реально працююча система, варто залучати профільних експертів для консультацій, розробки внутрішньої документації, аутсорсингу процесів та супроводу, щоб безпека залишалася не номінальною вимогою законодавства, а невід’ємною частиною корпоративної культури.
